+38 (067) 71 36 707 ; +38 (097) 14 12 490 jit.agency@gmail.com

До джерел

Українська мова зберегла своє багатство навіть попри те, що була упосліджувана всіма мислимими і немислимими способами. Крім прямих і опосередкованих заборон української мови був ще метод особливого укладання словників, коли питомо українські мовні явища залишалися поза увагою, а ті, що нагадували російську мову, вводилися як єдина норма. 

За часів відновленої Незалежности ми повернули у вжиток літеру ґ, яка стала вигнанцем із абетки ще за сталіна. Кличний відмінок, який вчительки української мови цнотливо згадували під назвою «клична форма», теж знову став стандартом літературної мови. Поки що, на жаль, не в усному мовленні й далеко не повсюдно (тому коли авторка цих рядків чує з галасливого дитячого майданчика «Мамо!», а не «Мама!», то з величезною імовірністю це мене гукає моя дитина, у якої вживання кличного відмінка стало «вбудованою» функцією).

Гарною, смаковитою формою в українській мові є й вживання літери в кінці певної категорії слів. У нього немає гордости; Сьогодні маємо привід для радости; Без чести й совісти; На знак своєї любови – відчуваєте, як насичено воно звучить, це, здавалось би, непримітне ?

Повертаються до української мови і фемінітиви. Так, про них багато сперечаються (іноді небезпідставно) – але лікарка, вчителька, поетка, а з ними і продавчиня й філологиня відповідають всім законам української мови і звучать таки органічно. Звісно, мова – організм делікатний, вона сама собі закон, тому не обов’язково вигадувати одоробла, женучись за фемінітивами по усіх усюдах – тут важливо навчитися відчувати мовні тонкощі.

Слово, моя ти єдиная зброє

Історична справедливість, хочеться втішено відзначити, все ж таки відновлюється. Норми живої мови, які було незаслужено забуто, повертаються і навіть тріумфально виборюють собі чільні місця у розгалуженій системі української мови. Та крім того, що різні події стають стимулами до розвитку мови (наприклад, Помаранчева революція, Революція Гідности та сучасна Велика війна), збільшується також вплив мови на людей. Українська мова приваблює все більше українців.

Спостерігається навіть така тенденція: батьки, які зі своєю маленькою дитиною говорили російською мовою, з приходом окупаційних військ перейшли на українську. Я сама спостерігала таку ситуацію у селі під Львовом: на дитячому майданчику моя донька познайомилася з 5-річною дівчинкою з Нікополя. Нікополь – це індустріальне містечко, по якому вже кілька місяців поспіль росіяни щодня гатять з-поза реакторів ЗАЕС, з іншого берега Дніпра. Дівчинка, яка з народження звикла говорити російською, так і говорила на майданчику. А от її мама зверталася до неї українською. І по телефону зі своєю матір’ю, бабусею дівчинки, говорила також українською. Крига скресла, гамівна сорочка «русского міра» нарешті тріщить по швах.

Суворі часи зумовлюють зміну ціннісних орієнтирів на більш глибокі – такі, які мають в собі достатньо потенціалу зберегти стабільність і безпеку звичного світу. Українська мова виявилася для багатьох саме тим мечем, тою зброєю, якою можна захиститися від ворожих зазіхань. Існує кілька досліджень, проведених уже під час війни, результати яких можна було б тут навести як доказ того, що українське суспільство гуртується навколо саме української мови. 

Та будь-які такі цифри швидко стають нектуальними, бо з кожним днем кількість прихильних до української мови зростає. Незламність українців робить українську мову сильною. Українська мова робить українців незламними. 

Як змінилася українська мова за останні десятиріччя? Вона стала – сильною. Потужною. Ємнісною. Крицею. Укриттям. Відрадою. Домом.

 

Баганецька Катерина