Календар
19 лютого 1821 року у німецькому місті Майнінген, народився Август Шлейхер – німецький мовознавець, один зі засновників індоєвропеїстики.
Август вчився у Лейпцизькому, потім у Тюбінгенському, а далі, облишивши вивчення теології та філософії, перейшов у Боннський університет. Там він почав вивчати класичні мови –давньоєврейську, давньогрецьку, латину, мови Близького Сходу та німецьку діалектологію.
Шлейхер працював у виші приват-доцентом, згодом зацікавився слов’янськими мовами, насамперед чеською. Він був професором Празького німецького університету і Єнського університету.
Також Шлейхер став першим науковцем, який почав систематично досліджувати литовську мову, а також литовський фольклор.
Серед учнів Августа Шлейхера були видатні мовознавці Іван Бодуен де Куртене, Август Лескін, Йоганнес Шмідт і Гуго Шухардт.
Мовознавець запропонував концепцію генеалогічного дерева мов та мовних сімей, згідно з якою мова може розвиватися або через розгалуження й відокремлення, або через злиття. Шлейхер вирішив, що всі індоєвропейські мови повинні мати спільну праіндоєвропейську мову. Ця мова значно відрізнялася від санскриту, який у той час вважався праосновою індоєвропейських мов. Шлейхер спробував реконструювати праіндоєвропейську мову, якою написав відому байку Шлейхера – «Вівця та коні» («avis akvāsas ka»).
24 лютого 1786 знову ж таки у Німеччині, місті Ханау народився німецький філолог, член Геттінгенської академії наук Вільгельм Карл Грімм – брат Якоба Грімма.
Він, як і брат, був представником гейдельберзьких романтиків, які прагнули відродження суспільного та наукового інтересу до народної культури.
Вільгельм разом з братом склав знамениті збірники німецьких казок.
Грімм обіймав посаду бібліотекаря Геттінгенського університету, а потім став екстраординарним професором вишу. Протягом 18 років, до смерті, працював у Берлінському університеті і працював над «Німецьким словником».
Син Вільгельма Герман став відомим істориком літератури, професором Берлінського університету та співзасновником “Товариства Гете”.
Думка
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що надання інформації та послуг українською жестовою мовою має стати доступним в усіх куточках України.
Нещодавно в Одеському національному академічному театрі опери та балету запустили сурдопереклади екскурсій будівлею закладу. Трохи раніше екскурсії жестовою мовою стали доступними у деяких музеях Львова, Кам’янця-Подільського, Києва. Але, за словами Креміня, надання послуг, в тому числі екскурсійних, жестовою мовою сьогодні залишається скоріше виключенням, аніж правилом.
За словами Уповноваженого, сьогодні мало, хто зі сфери послуг належно володіє українською жестовою мовою.
Зазначимо, статус української жестової мови та мовних прав жестомовних осіб визначений, зокрема, в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
«Тому розвиток української жестової мови, створення доступного мовного середовища для осіб з порушеннями слуху в навчальному процесі, повне забезпечення сучасними навчально-методичними, дидактичними матеріалами, забезпечення права людей з інвалідністю на отримання інформації та послуг українською (в тому числі українською жестовою) мовою на окупованих територіях, як це визначено чинним законодавством, – серед ключових пріоритетів у гуманітарній сфері. Тож надання інформації та послуг українською жестовою мовою має стати доступним у кожному куточку нашої держави», – сказав Тарас Кремінь.
Події
У Румунії відбувся кращий вчитель української мови, який організовував Союз українців Румунії. У ньому взяли участь вчителі української мови та літератури (і також вихователі) шкіл з українською мовою викладання.
Голова СУР Микола Петрецький вручив призи конкурсу переможцям.
В конкурсі було розіграли 28 призів, зокрема мультимедійних пакетів, до складу яких входили інтерактивна дошка, відеопроєктор та ноутбук.