«Кити» Євросоюзу: від Європарламенту до Ради ЄС (частина друга)

Європейська рада (European Council, EC) 

Європейська рада – це простими словами регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу.

Днем заснування Європейської Ради вважається 9 грудня 1974 року.

Ініціатором її створення був президент Франції Шарля де Голль (Charles André Joseph Marie de Gaulle). Він запропонував проводити неформальні зустрічі керівників держав Європейського союзу, що повинно було перешкоджати зниженню ролі національних держав в процесі інтеграції європейських країн.

Такі перші, щоправда неформальні (informal), саміти відбулися у лютому та липнi 1961 року відповідно в Парижі і Бонні. Ідея формального створення Європейської Ради виникла в 1974 у Парижі. 10 та 11 березня 1975 року у Дубліні відбулося інавгураційне (inaugural) засідання Євроради. Однак офіційною інституцією Євросоюзу Європейська рада стала лише 1 грудня 2009 року, після набуття чинності Лісабонського договору (Treaty of Lisbon). 

Рада визначає основні стратегічні напрямки розвитку ЄС та лінії політичної інтеграції блоку. Засідання Європейської ради проходять щонайменше двічі на півроку у Брюсселі. Резиденцією інституції є будинок «Європа» на вулиці Rue de la Loi – тобто у перекладі французькою «вулиці закону».

З 2009 року Європейську раду очолює президент. До того часу ця посада (position, post, seat) була неофіційною, її обіймав очільник держави чи уряду країни, яка головувала у Раді. Отож першою головувала у Європейський раді Ірландія, а її першим президентом став бельгійський прем’єр-міністр (Prime Minister) Герман ван Ромпей (Herman Van Rompuy).

Голова ЄР обирається Європейською радою строком на 2,5 роки і може бути переобраний на цю посаду ще один раз. Ромпея на посаді у 2014 році змінив очільник польського уряду Дональд Туск (Donald Franciszek Tusk). А у 2019 році цю посаду отримав знову ж таки бельгієць, наймолодший прем’єр за історію, країни Шарль Мішель (Charles Michel).

 

Європейська комісія (European Commission)

Європейська комісія або просто Єврокомісія – це вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який має функції схожі на функції урядів у системах національних держав. Але є одна відмінність (difference, distinction) – Єврокомісія також може виконувати функцію законодавчої ініціативи.

Перша Комісія виникла в 1951 році як «Вищий керівний орган» (High Authority of the European Coal and Steel Community) з дев’яти членів, яким керував француз Жан Моне (Jean Monnet). Однак офіційною датою створення Єврокомісії вважається 16 січня 1958 року, коли відбулося перше засідання Комісії Європейської економічної спільноти (European Economic Community, EEC). Її очолив Вальтер Гальштейн, тому інша назва комісії – Комісія Хальштайна.

Комісія складається з 27 членів, яких неофіційно називають комісарами або єврокомісарами (European Commissioner). Кожна країна Євросоюзу призначає одного єврокомісара, проте вони зобов’язані представляти (to represent) інтереси ЄС загалом, а не відстоювати (to defend, to advocate, to vindicate) інтереси їхніх держави. 

Серед 27 комісарів обирають голову – президента. Кандидата (candidate, applicant, nominee) на цю посаду пропонує Європейська Рада, а обирає її Європейський парламент. Після цього Рада Європейського Союзу призначає інших членів Комісії.

У липні 2019 року президентом Єврокомісії було обрано німкеню Урсулу фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Вона, серед іншого, бере участь у самітах Великої сімки (Group of Seven (G7).

Комісія працює у Berlaymont building у Брюсселі, на раніше вже згаданій «Вулиці закону» у Європейському кварталі.

 

Європейський центральний банк (European Central Bank (ECB)

Європейський центральний банк (ЄЦБ) — центральний банк Єврозони, зони де в обігу перебуває валюта “євро” (euro).  

Банк створили 1 червня 1998 року. ЄЦБ надає поради національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів (law, act, statute, decree) та інших правових норм (legal provision, legal rule, legal regulation, rule of law) Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової та цінової політики. 

Штаб-квартира (headquarters) ЄЦБ знаходиться у найбільшому фінансовому центрі Європи – німецькому Франкфурті.

Суд Європейського Союзу (Court of Justice of the European Union)

Суд Європейського Союзу або Європейський суд чи Суд справедливості – офіційна інституція Європейського союзу, яка охоплює всю судову владу (judiciary) ЄС. Робочою мовою суду (court, tribunal) є французька.

Європейський суд був створений у 1952 році як Суд Європейського співтовариства з вугілля та сталі. З набранням чинності Лісабонської угоди у 2009 році назву Суду було змінено на теперішню. Суд розташований у Люксембурзі.

Офіційно суд складається з двох судів:

Суду справедливості (Court of Justice), який розглядає заяви національних судів по попередніх рішеннях, анулюваннях та апеляціях (appeal). У його склад входять по одному судді від кожної країни-члена ЄС, а також 11 генеральних адвокатів (advocates general),

Загального суду, який розглядає заяви від приватних осіб (individual, private citizen, private person), компаній і, рідше, національних урядів (акценти робляться на законодавстві про конкуренцію, державну допомогу, торгівлю, сільське господарство і товарні знаки). З 2020 року суд складається з 54 суддів, хоча зараз заповнено лише 49 посад.

Суд, зокрема, перевіряє законність актів інститутів Європейського союзу і тлумачить (to interpret) право (law) Європейського Союзу на прохання національних судів і трибуналів.

 

І насамкінець Європейський суд аудиторів чи Рахункова палата (European Court of Auditors)

Європейський суд аудиторів почав роботу у жовтні 1977 року році в Люксембурзі для покращення фінансового управління ЄС. 

Попри назву суд не має юрисдикції (jurisdiction). Це, скоріше, професійне агентство зовнішнього слідчого аудиту (audit).

Основна роль суду – зовнішня перевірка (check, checking, verification, control) правильності виконання бюджету Європейського Союзу і правильного використання коштів ЄС.

Суд включає по одному представнику (representative, delegate, exponent) від кожної держави-члена Євросоюзу.