JIT.Academy розкаже вам про найвідоміших вчителів – України і світу, які зробили у свій час переворот у педагогіці. Спочатку розмова піде про українських освітян та вчених.

 

Василь Сухомлинський

Чи не найвідомішим педагогом (а за сумісництвом публіцистом, письменником та поетом) України є Василь Сухомлинський. 

Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року на Кіровоградщині у селі Василівка. Вчився у місцевій семирічній школі, в учительському інституті в Кременчуці і на заочному відділенні Полтавського педагогічного інституту.

23 роки він  пропрацював директором Павлиської середньої школи. У 1958 році Сухомлинський отримав звання заслуженого вчителя.

Сухомлинський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Його твори видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників, зокрема у Великобританії, Франції та Японії. 

Найвідомішою роботою педагога-гуманіста є книга «Серце віддаю дітям». Це книга про щасливе дитинство, яке дітям може забезпечити дорослий. Книгу переклали 30 мовами світу і перевидали 54 рази.

 

Христина Алчевська

Українська педагогиня і організаторка народної освіти Христина Алчевська народилися 4 квітня 1841 року на Чернігівщині. 

Вона – дружина засновника міста Алчевськ, генія-фінансиста Олексія. Христина кинула виклик антиукраїнській політиці Російської імперії і навчала жінок східних регіонів письму, літературі та історії України.

У 1862 році Алчевська заснувала в Харкові першу безкоштовну недільну жіночу школу, аналогів якій у нашому краю тоді не було. У школі працювало 100 вчителів-волонтерів. “Школярки” вивчали правознавство, фізику, хімію, географію, історію України, письмо, математику і відвідували театри. 

Потім у селі Олексіївка (нині Луганська область) Алчевські відкрили однокласну земську школу, де також вчили українською мовою. Там, до речі, вчителював Борис Грінченко.

Алчевську називали «багатійкою, що навчила схід України писати».

Подружжя мало шістьох дітей, не обділених талантами. Син Микола став автором першого букваря для дорослих українською мовою, а Іван – оперним співаком, «королем тенорів». Він за 16 років виконав 55 оперних партій – мав у репертуарі твори з Петра Чайковського, Миколи Лисенка і Ярослава Степового.

А от дочка Христя обрала літературну стежку, ставши письменницею, драматургом, прозаїком, поетесою та педагогом. Вона проводила мітинги, читала книжки молоді українською мовою, мала зв’язки з підпіллям і багато перекладала з російської і французької мов.

 

Борис Грінченко

Український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч Борис Грінченко народився 27 листопада 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині. 

Грінченко навчився читати в 5 років, перечитав всю батьківську бібліотеку, почав писати вірші.

Вчився у Харківському реальному училищі, а потім самоосвіта дозволила йому скласти іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті.

Грінченко працював вчителем у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Також він чимало писав, його твори регулярно друкувалися в журналах та альманахах. За життя мав багато літературних псевдонімів: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.

Грінченко став автором етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць і  історичних нарисів. Крім того, є автором першого словника української мови – чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».

Він також редагував низку українських періодичних видань,  був натхненником поширення української мови в школі та в установах. Так, Грінченко уклав перші підручники з української мови й літератури, зокрема «Рідне слово» – книжку для читання в школі.

 

Антон Макаренко 

Український і російський педагог-новатор, соціальний педагог Антон Макаренко народився 1 березня 1888 року у Білопіллі на Сумщині.

Антон вчився у початковому училищі, потім – у Кременчуцькому міському училищі, де став слухачем однорічних педагогічних курсів, на яких готували викладачів початкової школи. Пізніше вступив до вчительського інституту в Полтаві, яке закінчив із золотою медаллю.

Макаренко вважається класиком світової педагогіки 20 століття.

Він є творцем нової методики виховної роботи з дитячим колективом. Був письменником, а також організував і керував колонією для неповнолітніх правопорушників і безпритульних під Полтавою.

Макаренка вважають одним із найвидатніших педагогів світу. Його методику виховання в колективі та теорію сімейного виховання, які він розробив у 1920-ті роки в Україні, досі досліджують науковці у цілому світі.

 

Яків Резник 

Перший в Україні доктор педагогічних наук, дослідник проблем дидактики, психології та виховання Яків Резник народився 23 квітня 1982 року у Чорнобилі на Київщині у родині єврейських педагогів.

Закінчивши початкову школу у 1905-1909 роках, Яків навчався на Чорнобильських курсах. Там він поглиблено вивчав російську, українську, латинську, німецьку, англійську та французьку мови. Потім Резник був студентом Київського університету. 

Викладав єврейську мову у школах Чорнобиля та у Києві, завідував «Науково-дослідним дитячим будинком», читав курси з педагогіки, лекції з педагогіки на курсах підготовки вчителів і  викладав педагогіку у першому єврейському педагогічному технікумі.

Резник, серед іншого, викладав педагогіку та історію педагогіки в Одеському інституті народної освіти, де отримав звання професора.

З 1940 року вчитель стає професором Українського науково-дослідного інституту педагогіки. Він захистив першу в Україні докторську дисертацію з педагогіки.