+38 (067) 71 36 707 ; +38 (067) 68 20 128 jit.agency@gmail.com

Кількість мов на планеті становить майже 7 тисяч, але науковці б’ють на сполох: до 2100 року половина з них може зникнути. Вже зараз багатьма мовами говорить не більше тисячі людей. Є і особливі випадки. Наприклад, Мансі – наріччі північноамериканських індійців, розмовляє лише двоє осіб, яким понад 70 років.

Скільки мов на планеті Земля

У 2005 році налічувалося 6 912 національних мов, 2 тисячі з них мали мінімальну кількість носіїв. При цьому 33% мовами говорили на території Азії, а 30% – Африки.

Три тисячі мов мали по 10 тисяч носіїв, а приблизно 1500 мов – менше 1 000. 96% всіх мов говорить лише 3% населення світу. На одну мову випадало у середньому 30 тисяч осіб за винятком 4% поширених мов.

Мови у небезпеці

Сьогодні існує близько 360 мов, якими говорять менше 50 осіб. Під загрозами “вимирання” зазвичай розмовні мови.

Лінгвісти кажуть, що вимирання мов є природнім процесом. Найважливішими чинникам тут є історичні фактори, міграція та професійний розвиток. Зазвичай  невеликі етнічні групи переходять на більш поширені мови у їхньому регіоні.

У ЮНЕСКО зазначають, що про загрозу вимирання мови можна говорити тоді, коли батьки перестають вчити цієї мови своїх дітей і коли її не використовують у повсякденному вжитку. Зазвичай такі мови є «другими» і ними розмовляють лише дорослі. Серед них: кримськотатарська, іжорська, вепська, удегейська, нижньолужицька, селькупська, їдиш, нівхська, кетська.

Відповідно до інформації ЮНЕСКО у 2018 році 2500 мов були у грипі ризику.

Міжнародна організація розподіляє такі мови у 6 категорій:

«мови у безпеці»: передача мови не переривається,

«вразливі мови»: більшість дітей розмовляють мовою, але не у всіх родинах,

«мова безумовно під загрозою»: діти більше не вивчають мову як «рідну мову» вдома,

«мова під загрозою зникнення»: мовою говорять бабусі та дідусі та старше покоління; батьки мову розуміють, але не говорять нею з дітьми або між собою,

«мова у критичній небезпеці»: наймолодші носії – це бабусі та дідусі та старше покоління, які розмовляють мовою рідко,

«вимерла мова» (мертва, згасла, зникла мова): носіїв не залишилося (санскрит, латина, староцерковнослов’янська, коптська, староефіопська).

В Україні під загрозою перебувають понад 10 мов. Караїмська мова на території Кримського півострова вважається зниклою, а у західних областях вона під загрозою зникнення.

У небезпеці також кримськотатарська, ногайська мови, мова маріупольських греків і кримський варіант турецької мови. Русинська мова на Закарпатті має статус «вразливої».

Як рятують мови

У 2009 році вчені Кембриджського університету почали архівувати вимираючі мови і збирати аудіо та відеофайли з народними міфами, легендами та піснями. Отриману інформацію оцифровують, усі охочі можуть отримати до неї доступ.

ЮНЕСКО у свою чергу закликає до збереження мовного різноманіття в світі. Експерти видали спочатку «Червону книгу зникаючих мов» (Red Book of Endangered Languages), а потім «Атлас мов світу, що знаходяться під загрозою зникнення» (Atlas of the World’s Languages ​​in Danger), який має свою онлайн-версію (http://www.unesco.org/languages-atlas/en/atlasmap.html).

Востаннє Атлас оновлювали у 2010 році за підтримки уряду Норвегії.  Видання має англійську, французьку та іспанську версії і містить близько 2500 мов (230 з яких вже зникли з 1950 року).

У відділі кожної мови вказані деталі про неї: правильна назва, рівень життєздатності, країни, де нею говорять і кількість носіїв.

На порятунок мов приходять і пересічні люди. Наприклад, племена індіанців алгонкін, чіппева, міссіссога і оттава у Півічній Канаді та США говорять мовою оджібве. Саме вона подарувала світу слова «вігвам» і «тотем». Нею зараз говорять 200 племен – це майже 55 тисяч людей. Її носії Джеймс Вукелич та Рой Том намагаються врятувати рідну мову через канали у соцмережах, де вони викладають навчальні відео.