Есперанто – мова миру

Минулого разу «JIT.Academy» розповіла своїм читачам про найпопулярніші штучні мови у світі. Цього разу ми акцентуємо вашу увагу на одній з найвідоміших вигаданих мов – мові есперанто (у перекладі з латини – той, хто надіється).

Творець есперанто

Автором есперанто є польський окуліст та поліглот Людвік Лазар Заменгоф.

Заменгоф народився у місті Білосток (теперішня Польща, у той час – Російська Імперія). Його батько працював вчителем іноземних мов, а сам Людвік мав неабиякий хист до мов. Протягом життя від добре опанував російську, польську, французьку, німецьку, англійську, латинську, давньогрецьку і староєвропейську мови, ще 12 мов вивчав.

Людвік вірив, що єдина, спільна мова допоможе досягнути миру між людьми, об’єднати Європу. Він задумав есперанто як маніфест миру. Після закінчення гімназії, у 18 років він пише «у шуфляду» перший посібник з есперанто – так звану чернетку міжнародної мови «Lingwe uniwersala». Однак батько Заменгофа наполіг, аби хлопець отримав практичну освіту і вивчився на лікаря. У майбутньому він заробляв медициною на життя, часто допомагаючи бідним пацієнтам.

Правила есперанто

Підручник з есперанто під назвою «Unua Libro» побачив світ 26 липня 1887 року у Варшаві. Перше видання надрукували російською мовою, а пізніше у друк вийшли французькі, польські та німецькі версії.

Есперанто – це логічна мова, без жодних винятків. Для її створення поліглот проаналізував лексику понад 20 мов. Основу есперанто становлять 16 основних граматичних правил та інтернаціональні слова, часто зрозумілі без перекладу.

Ось деякі з них:

Абетка есперанто складається з 28 букв, що відповідають 28 звукам. Кожне слово читається так, як пишеться: birdo (птах), fabriko (фабрика), leporo (заєць).

Мова має три часи, іменники у ній закінчуються на «о», прикметники – на «а», множина утворюється з додаванням «й». Артикль існує тільки означений, для усіх родів, чисел та відмінків – «ля», неозначеного артикля немає.

За словами фахівців, правила настільки прості, що їх можна вивчити буквально за годину. А говорити, читати і писати есперанто вдається після шести місяців занять.

Символи есперанто

Мова має свої офіційні символи: зелено-білий прапор, гімн і зелену п’ятикутну зірку, а також зелений колір загалом і портрет самого Людвіка. Творцю есперанто встановили статуї та пам’ятні таблиці у цілому світі, його ім’ям називають вулиці.

Ентузіасти навіть спробували створити країну, мешканці якою говорили б есперанто. Мікродержава Амікехо розташувалася на території 3,5км² між Нідерландами, Німеччиною та Францією. Однак проіснувала вона недовго – перешкодою стала Перша світова війна.

Попри це мова есперанто продовжувала процвітати – аж до появи на світовій арені Адольфа Гітлера. Фюрер, зокрема, заявив у «Майн кампф», що есперанто створили як універсальну мову для об’єднання євреїв. До речі, доньки та син Заменгофа загинули у концтаборах.

Есперантисти

Згідно з різними оцінками, мовою есперанто у 120 країнах говорять від 200 тисяч до 2 млн землян. А для 2 тисяч осіб есперанто є рідною мовою.

Першою вродженою есперантисткою вважається Емілія Гастон з Іспанії, яка народилася на початку 20 століття. Відомий фінансист Джордж Сорос навчився есперанто від свого батька.

Сьогодні есперанто і далі здобуває популярність, при цьому мова офіційно не визнана жодною країною. Есперанто є частиною державних освітніх програм кількох держав. В Угорщині, Китаї і Болгарії мову вчать в університетах.

Курси з еcперанто доступні на популярному онлайн-сервісі «Duolingo» і на веб-сайті https://lernu.net/uk. Мова стала 64-ою, яку підтримує «Google-перекладач».

Більшість країн світу мають свої есперанто-організації. Есперантисти проводять численні зустрічі, семінари та конференції. Щорічно відбувається Всесвітній конгрес есперантистів, який, до речі, ще жодного разу не проходив в Україні.

Попри це у нашій країні перший осередок прихильників есперанто був створений ще у 1890 році в Одесі. З 1913 року виходить перший український журнал мовою есперанто «Ukraina Stelo» (Українська Зоря). Радянська влада називала її «мовою дрібної буржуазії і космополітів», а есперантисти часто ставали жертвами сталінських репресій.

Есперанто і мистецтво

Простота есперанто не заперечує її красу. Це дуже милозвучна мова, схожа, на думку автора, на суміш італійсько-іспанської з нотками французької та румунської.

Перекладати на есперанто шедеври світової літератури розпочав ще сам Заменгоф. Він ж писав на есперанто власні вірші. З того часу на есперанто переклали Біблію, всього Вільяма Шекспіра, «Кобзар» Тарас Шевченка, і пісні «Beatles». Щороку кількість перекладів і оригінальних творів на есперанто зростає.

До речі, есперанто – це єдина зі штучних мов, якою можна відправляти релігійні обряди у греко-католицькій церкві.

Наостанок

Есперанто – це мова пацифістів і миру, це – мова-хобі, яка об’єднує світ. Її не вчать для практичної мети, а лише для власного задоволення. Зрештою, вивчення будь-якої мови – це задоволення. Не відмовляйте собі у ньому! Plej bone!