Навчання за кордоном є без перебільшення одним з найцінніших життєвих досвідів. Яні Верхоляк поталанило стати стипендіаткою програми «Korean government scholarship program» і безкоштовно опанувати у Сеулі професію «дизайн одягу». Як це – бути студентом в іншій країні, дівчина розповіла в інтерв’ю «JIT.Academy».
Яно, чому ти вирішила вчитися за кордоном і обрала для навчання саме Корею?
Я мала дві причини. По-перше, у той час жила у Владивостоці (місто на далекому Сході Росії) над Північною Кореєю. У цій частині світу навчання у сусідніх країнах є звичайною практикою: у Китаї, Японії, Кореї. Друга причина – економічна криза 2008 року, довелося шукати варіант безкоштовної освіти. Разом зі сестрою ми обрали корейську стипендійну програму «Korean government scholarship program». (http://studyinkorea.go.kr/ru/sub/gks/allnew_invite.do)
Програма повністю оплачує освіту, проживання та квитки додому. Перший рік – це лише курси корейської мови у мовних школах при університетах. Після цього ти обираєш спеціальність та університет. Програма діє для бакалавріату і магістратури (і для докторантури, – JIT).
До речі, різноманітних стипендійних програм у Кореї є доволі багато. Наприклад, курси з обміну студентів і короткострокові програми.
Чи відомо тобі, яка вартість семестру на платному навчанні?
Якщо говорити про платне навчання, то, звичайно, все залежить від університету та спеціальності. Наскільки мені відомо, ціна семестру – приблизно 4 – 6 тисяч доларів.
Які документи потрібно подавати на стипендійну програму?
Потрібно перекласти документи про здобуту освіту англійською мовою. Близько 80% оцінок мають бути високими, це дає більше шансів потрапити у програму. Також маєш написати англійською лист про те, чому ти хочеш вчитися у Кореї і чому обрати мають саме тебе. Детальна інформація про пакет неохідних документів є на веб-сайтах навчальних закладів.
На нашу програму документи можна подавати з будь-якого посольства чи консульства Кореї у вашій країні. Детальна інформація про програму також є й в корейських культурних центрах, що працюють у більшості столиць.
Ви отримували стипендію?
Нам виплачували щомісяця по 800 доларів, звідти вираховували плату за гуртожиток – 150-200 доларів, таким чином на руки ми отримували близько 600 доларів. Стипендія магістрів є трохи вищою. Тоді цієї суми на життя вистачало, але зараз, мабуть, було б замало, адже ціни постійно зростають, а стипендії, на жаль, ні.
Як обирається навчальний заклад?
Університет, де ти вчитимеш корейську мову, визначає програма, а не студент. Ти можеш потрапити у Сеул чи Пусан, а можеш у якесь дуже маленьке містечко.
Після цього вступаєш на другий курс. У моєму випадку я просто подала документи і не писала ніяких тестів. Можливо, на інших спеціальностях іспит і доводиться складати. Ти маєш право вибрати виш зі списку навчальних закладів, що беруть участь у програмі. З мого набору багато студентів залишилися там, де вчилися з самого початку. Так само зробила і я. Але мені пощастило, оскільки мені дістався доволі хороший університет у Сеулі – жіночий університет Іхва.
До речі, в Сеул потрапити доволі важко, адже конкурс великий (а кількість місць обмежена) і відбір триває дуже ретельно. Тут розташовані три найпрестижніші університети Кореї під умовною назвою SKY: Сеульський національний університет, Корейський університет та Університет Йонсе. Усі хочуть навчатися саме тут.
Якщо ти не потрапляєш в обраний заклад, то програма дає тобі на вибір три інші виші. У випадку, коли у жодному з них немає вільних місць, тебе направляють туди, де такі місця є.
Щодо спеціальностей, то у великих університетах всі спеціальності викладають на більш-менш хорошому рівні. Але, наприклад, Університет Хонік випускає кращих дизайнерів, аніж Сеульський університет, хоча Сеульський вважається кращим.
Підручники та навчальні матеріали у Кореї дорогі?
Підручники у Кореї недешеві, все залежить від спеціальності. Наприклад, я вчилася на «дизайні» і підручники ми купували рідко. А от моя сестра вчилася на інженерському факультеті, там все було серйозно і довелося купувати купу посібників.
У середньому один підручник може вартувати 30-40 доларів. Деколи більше, деколи менше. Часто книги перекуповують у старших студентів за півціни або купують один підручник на кількох людей.
Розкажи нам про систему гуртожитків у Кореї.
Якщо ти зарахований до вишу, то майже завжди автоматично отримуєш кімнату у гуртожитку. Вартість проживання різна – залежно від рівня гуртожитку. Наприклад, гуртожитки для студентів з обміну, які приїжджають на один-два семестри, новіші і дорожчі.
Мені з гуртожитками не надто пощастило. Спочатку я потрапила у гуртожиток, схожий на готель – мала окрему кімнату з власним туалетом. Але потім нас переселили, я почала ділити житло з сусідкою. Попри те, що умови були непогані, нашу свободу обмежували, оскільки я навчалася у жіночому християнському університеті, заснованому американською місіонеркою. Нам забороняли прасувати, мати свічки, приводити друзів. Гуртожиток закривався в 11 вечора і після цієї години потрапити додому студентки не могли. Якщо ти не ночував у гуртожитку, то тебе штрафували. Після трьох штрафів з гуртожитку виганяли.
Через деякий час я оселилася у так званому приватному гуртожитку, де здаються окремі кімнати. Ціна такого житла значно вища. Якщо гуртожиток вартував 100-150 доларів, то тут вам доведеться викласти з кишені 300-400 доларів.
Чим особливий освітній процес у Кореї?
Система освіти у країні кардинально відрізняється від нашої. Студенти мають набагато більше свободи. Навчання вузькоспеціалізоване: у нас дають багато теорії, а там навпаки – налаштовані на практику.
Кожного семестру ти сам обираєш заняття. Водночас у залежності від спеціальності у тебе є список предметів, які тобі обов’язково потрібно взяти у цьому семестрі.
Цікаво, що ти можеш пройти курси із абсолютно інших спеціальностей. Якщо я вчуся на дизайні, а захочу розібратися у програмуванні, то це реально і нормально. Але я особисто опановувала фотографію та живопис.
Окрім того, є обов’язкові предмети, які потрібно брати поза спеціальністю. Наприклад, це історія та культура Кореї та друга іноземна мова. Я вчила французьку.
Здивувало мене ставлення викладачів до навчання і формат занять. У Кореї викладачі дуже дружні та відкриті до студентів. Спілкування з ними більш особисте. Під час занять ми гуляли кампусом, ходили у галереї, музеї, відвідували «Суел фешн вік» – оскільки я навчалася на дизайні одягу, викладачі могли нас завести у ресторан, ми зустрічалися ввечері, аби поспілкуватися.
На практику не направляють, кожен має шукати її сам. Мені вдалося отримати стажування у професора з університету, яка мала свій особистий бренд одягу. Водночас два місяці практики минули жахливо, оскільки я ще не була готова працювати у корейській компанії.
Якщо підсумувати розповідь, то навчання у Кореї стало дуже класним досвідом і одним з найкращих рішень у моєму житті, воно допомогло мені стати більш самостійною. Були, звичайно, і мінуси, адже Корея – це зовсім інша культура, до якої я не звикла. Після університету я деякий час працювала там, але потім вирішила поїхати.