Походження мов на індоєвропейському континенті

Мови, якими говорить Європа та Азія

Усі мови світу поділяють на сім’ї (об’єднання споріднених мов), сім’ї – на групи (гілки), групи – на підгрупи, а в підгрупах виділяють конкретні мови. Ізольована мова, яка не має генетичних зв’язків з іншими, вважається окремою мовною сім’єю.

Сьогодні вчені налічують майже 200 сімей мов, із них 22 – у Євразії, 20 – в Африці, а іншими говорять в Америці, Австралії та Новій Гвінеї.

Індоєвропейські мови – це найпоширеніша сім’я споріднених мов та діалектів в Азії та Європі. Мови цієї сім’ї представлені на всіх населених континентах Землі. Згідно з деякими дослідженнями, існує близько 445 живих індоєвропейських мов, з яких понад дві третини належать до індоіранської гілки. Число носіїв індоєвропейських мов перевищує 2,5 млрд.

Праіндоєвропейська мова

Гіпотетичною прамовою індоєвропейської сім’ї є праіндоєвропейська мова. За однією з теорій, носіями цієї мови були представники курганної культури, що проживали в Понтійських степах, частина з яких розташована на території сучасної України. Також існує анатолійська та вірменська гіпотези локалізації носіїв праінодоєвропейської мови.

Деякі дослідники вважають, що розпад праіндоєвропейської на мови-наступниці відбувся після 3400 року до нашої ери.

Групи індоєвропейський мов

До індоєвропейської сім’ї включено 12 груп: індійська, романська, германська, слов’янська, іранська, грецька, кельтська, албанська, вірменська, балтійська, анатолійська і тохарська група.

Індійська група

Найбільша група індоєвропейських мов – це індійські мови: 96 мовами розмовляє понад 770 млн людей. До цієї групи, зокрема, належать мови хінді та урду –  різновиди єдиної літературної мови Індії та Пакистану, мови бенгалі, панджабі, маратхі, гуджараті, орія, асамі, синдхі та циганська, а також мертві: «божественна» мова санскрит і мова буддійської релігії в Шрі-Ланці та Таїланді – палі.

Романська група

576 млн людей на планеті Земля говорить мовами романської групи. Ця група представлена такими живими мовами: французька, провансальська, італійська, сардинська, іспанська, каталанська, португальська, румунська (найпоширеніша мова Румунії та Молдови), ретороманська та креольські мови.

Основою усіх романських мов є мертва латинська мова. Однак латина зараз є мовою міжнародного спілкування науковців, літераторів та освітян і офіційною мовою Католицької церкви римського обряду.

Зазначимо, латинська мова разом з мертвими оскійською й умбрійською утворюють групу італьських мов.

Германська група

Наступна група – германські мови, якими розмовляє у світі майже 550 млн носіїв. До неї входить одна з найпопулярніших мов світу – англійська, а також німецька, нідерландська, фризька, люксембурзька, африкаанс, їдиш, шведська, данська, норвезька, ісландська, фарерська мови і мертві: готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська.

Слов’янська група

Українська мова входить до слов’янської групи мов, яка має понад 290 млн носіїв і три підгрупи: східну (українська, російська, білоруська мови), західна (польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька мови) і південна (болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська мови). Раніше до західної підгрупи належала полабська мова, що зникла на початку 18 століття.

Іранська група

У списку групи іранських мов є перська, таджицька, афганська, балучі, курдська, осетинська, татська, ягнобська, талиська, які є рідними для 81 млн осіб. Мертві мови цієї групи: давньоперська, авестійська, пехлеві, мідійська, парфянська, хорезмійська, согдійська та скіфська.

Перська мова є найпоширенішою серед іранських мов.

Є теорія про спільне походження іранських та індійських мов, тому їх об’єднують в індоіранську групу.

Грецька група

Грецька мова з 12,2 млн носіїв має статус окремої мовної групи. До грецької групи відносять новогрецьку і мертву давньогрецьку мови. Новогрецька мова – офіційна мова Грецької Республіки і Республіки Кіпр.

Кельтська група

До кельтської групи входять малопоширені живі мови: ірландська, гельська (шотландська), валлійська і бретонська та мертві: менська, корнська, кельтіберська, лепонтійська і галльська.

Кельтські мови у першому тисячолітті до нашої ери були одними з найпоширеніших індоєвропейських мов, зокрема на території сучасних Німеччини, Франції, Великобританії, Ірландії, Іспанії та Північної Італії. Однак пізніше територія поширення мов значно звузилася.

Нині кельтськими мовами говорить понад 9 млн осіб.

Албанська група

До албанської групи належить лише одна албанська мова, якою говорять понад 7 млн носіїв. Албанською говорять переважно в Албанії, Косові, Північній Македонії та Греції.

Албанська є продовженням зниклих індоєвропейських мов Балканського півострова та генетично споріднена з іллірійською та месапською мовами.

Вірменська група

Вірменську групу також представляє єдина мова – вірменська, якою користуються у Вірменії, Грузії і в Азербайджані (Нагірний Карабах). Кількість вірменських мовців становить 5 млн осіб.

Балтійська група

Група балтійських мов складається з литовської і латиської, якими спілкуються 4,3 млн чоловік. Найвідомішою мертвою мовою цієї групи є прусська мова, яка зникла у 18 столітті внаслідок германізації її носіїв.

Анатолійська група

До анатолійської групи індоєвропейської сім’ї належать мертві хеттська, лувійська, палайська, карійська, лідійська і лікійська мови.

Хетська мова була поширена в 11-12 столітті до нашої ери в Анатолії (історична назва внутрішніх районів Малої Азії). Це перша в історії індоєвропейська мова зі своїм письмом.

Тохарська група

До тохарської групи належить мертва тохарська мова – мова кочових іранських племен. Пам’ятки тохарської мови (буддійські тексти) археологи знайшли у минулому столітті.