Німецька мова – одна із найпоширеніших мов країн Європейського Союзу. 

Цією мовою спілкуються в Німеччині, Австрії, більшій частині Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Опольському воєводстві в Польщі, Південному Тіролі, деяких частинах Бельгії, Румунії, Ельзасі та багатьох інших країнах.

В німецькій мові нараховують понад 50 регіональних діалектів, саме тому прийнято виділяти стандартні регіональні варіації мови «Standartsprache» та літературну мову «Hochdeutsch». 

У німецькій мові є багато спільного з англійською, тому вивчення однієї з цих мов сприятиме вивченню іншої. 

Вивчення німецької – це, насамперед, хороша можливість не лише розвинути свої комунікаційні навички, а й розвинути логічне мислення, оскільки ця мова дуже структурована.

Отож почнемо!

 

Німецькі іменники

В німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери.

 

Роди іменника 

В німецькій мові є три роди іменника: чоловічий, жіночий та середній. 

Рід іменника можна розпізнати за допомогою артиклів: означених (der – ч. р., die – ж. р., das – с. р. також є множинний артикль die) та неозначених (ein – ч. р., c. р, eine – ж. р.) .

 

До чоловічого роду належать:

Іменники, які називають особу чоловічої статі (Наприклад: der Mann – чоловік, der Junge – хлопець);

Пори року, місяці, дні тижня, час доби (за виключенням ночі, вона жіночого роду die Nacht) (der Frühling – весна, der Oktober – жовтень, der Montag – понеділок, der Abend – вечір);

Сторони світу (der Süden – південь, der Ost – схід);

Назви алкогольних напоїв (der Wein- вино, der Likör – лікер); 

Марки авто (De Mercedes, der Fiat);

Опади (der Regen – дощ, der Donner – град);

Слова з суфіксом –e, які називають істот (der Hase – заєць, der Experte – експерт); 

Слова з суфіксом –er, які називають національність, професію та прилади (der Lehrer – вчитель, der Berliner – берлінець, der Computer – комп`ютер); 

Слова іншомовного походження з суфіксами  -ant, -ent, -eur, -ist, -ismus, -or ( der Aspirant – аспірант, der Student – студент, der Friseur – перукар, der Tourist – турист, der Nationalismus – націоналізм, der Direktor – директор);

Іменники з суфіксами –ig, -lich, -ling (der Honig – мед, der Teppich – коврик, der Lehrling – учень); 

іменники похідні від дієслів без закінчення –en (der Lauf – біг).

 

До жіночого роду належать:

Іменники, які називають особу жіночої статі (Наприклад: die Frau – жінка, die Mutter – матір);

Назви кораблів та числа (die Titanic – «Титанік», die Sechs – шість)

Назви більшості дерев, квітів (die Birke – береза, die Rose – троянда, die Birne – груша)

Більшість іменників з суфіксом –e, які називають неістот (die Straße – вулиця, die Schule – школа)

Іменники з суфіксами –ei, -heit, -in, -keit, -kunft, -schaft, -ung (die Malerei – живопис, die Gesundheit – здоров`я, die Lehrerin – вчителька, die Zukunft – майбутнє, die Bekanntschaft популярність, die Übung – вправа)

Слова іншомовного походження з суфіксами –anz, -enz, -ie, -ik, -ion, -ur, -tät (die Toleranz – толерантність, die Konferenz – конференція, die Theorie – теорія, die Technik – техніка, die Organisation – організація, die Tastatur – клавіатура, die Universität – університет).

 

До середнього роду належать:

Слова, які називають дітей або молодих тварин (Наприклад: das Baby – немовля, das Kalb – теля);

Багато назв металів та хімічних елементів (das Gold – золото, das Chlor – хлор);

Кольори, букви (das Rot – червоний, das A – А);

Іменники та прикметники, які не відносяться до чогось окремого (das Neue – нове, das Gleiche – однакове);

Слова з суфіксами –chen, -lein, -ing (das Mädchen – дівчина, das Tischlein – столик, das Training – тренування);

Збірні іменники з префіксом Ge (das Gebirge – гори, das Obst – фрукти);

Субстантивовані інфінітиви із суфіксом –en (das Rauchen – куріння, das Sprechen – говоріння);

Слова іншомовного походження з суфіксом –(m)ent, -um (das Dokument – документ, das Studium – навчання)

Насправді, іменники – одна з найважливіших тем у німецькій мові, але знаючи їхні роди можна легко створювати інші слова способом складання. Артикль яких буде залежати від головного слова.

Наприклад, знаючи слово die Mutter – матір- залежне слово та das Land – земля – головне, можна скласти складний іменник das Mutterland – Батьківщина. Der Spiegel – дзеркало, der Schrank – шафа – der Spiegelschrank – шафа з дзеркальними дверима. Schlafen – спати, das Zimmer – кімната – das Schlafzimmer – спальня.

Саме так і створюється більша частина слів німецької мови, тому не варто боятися поєднувати їх одне з одним!

 

Автор статті: Наталя Середня