Де говорять німецькою?

Німецька мова належить до германської групи мов, індоєвропейської сім’ї мов.

Вона є головною офіційною мовою у Німеччині, Австрії та Ліхтенштейні. Також німецька є однією з офіційних мов Бельгії (разом з французькою та нідерландською), у Люксембурзі її використовують паралельно з люксембурзькою та французькою, а у Швейцарії – нарівні з французькою, італійською та ретороманською.

Німецькою говорять і в Італії, у регіоні Південний Тіроль. У Бразилії, США та Франції живе найбільше етнічних німців. А в аргетинському Буенос-Айресі нащадки німецьких переселенців спілкуються сумішшю німецької та іспанської мови – мовою «бельгранодойч». Цю назву мова отримала від району Бельграно, де у минулому столітті жила німецька діаспора.

Мовонознавці загалом налічують понад 50 діалектів та напівдіалектів німецької мови.

До речі, спорідненими мовами німецької є нідерландська, данська, шведська, норвезька та англійська мови.

Мова науковців та письменників

Німецька – це мова науковців та письменників, яка поступається у популярності хіба англійській, іспанській, італійській та французькій. Кажуть, що сьогодні майже кожна 10-та надрукована книга – видана саме німецькою. Варто нагадати, що «автором» першої друкованої книжки є німець Йоганн Гутенберг.

Окрім того, на початку 20 століття німецька мова була практично найвживанішою мовою серед вчених.

Цікавинки німецької мови

  • слово «deutsch» (німецький) утворено від давньогерманського «thioda», «thiodisk» і означає «говорить мовою народу» або «народний»;
  • німецька мова має приблизно 5,3 мільйонів слів, тобто у п’ять разів більше слів, ніж англійська мова;
  • більшість німецьких іменників мають жіночий рід;
  • німецькі слова дуже довгі і можуть мати аж до 80 літер;
  • числівники в німецькій мові пишуться разом;
  • більшість назв днів у німецькій мові походять від імен богів Стародавньої Німеччини;
  • кажуть, що німецька мова ледве не стала офіційною мовою Сполучених Штатів Америки (мовляв, американці аж настільки хотіли розірвати будь-які зв’язки з британцями), але під час голосування у Конгресі мові не вистачило всього лише одного голосу.