+38 (067) 71 36 707 ; +38 (097) 14 12 490 jit.agency@gmail.com

Календар 

10 грудня 1925 року у Харкові народився український мовознавець, фахівець із українського, слов’янського, фінно-угорського і загального мовознавства та соціолінгвістики Орест Ткаченко

Ткаченко – творець зіставно-історичного методу, який вивчає історичне підґрунтя аналогій між спорідненими та неспорідненими мовами.

Орест народився в сім’ї харківських інтелігентів. Батько був мовознавцем-україністом і перекладачем художньої літератури української мовою Борисом Ткаченком, а мати працювала стенографісткою в наукових установах.

У 1945 році він закінчив Каменську середню школу, де зацікавився польською мовою, яку вивчив самостійно. Потім вступив на український відділ філологічного факультету Харківського університету ім. О.М. Горького. Потім перевівся на аналогічний факультет Київського університету.

Дружина Ткаченка була доктором філологічних наук, філологом-германістом, спеціалістом із загального мовознавства і української мови.

Ткаченко працював в Інституті мовознавства ім. О. Потебні НАН України. Як славіст, особливу увагу приділяв українській, польській, чеській, білоруській, словацькій, верхньолужицькій, нижньолужицькій та болгарській мовам.

Він також вивчав інші індоєвропейські мови (німецьку, французьку, англійську, данську, італійську, румунську), класичні (латинську, грецьку), давньоіндійську (санскрит), литовську, латиську і частково східні (турецьку, арабську, гебрайську (іврит).

 

9 грудня 1987 року народився український поет і перекладач Борис Тен (справжнє ім’я і прізвище Микола Хомичевський).

Літературний псевдонім поета походить від стародавньої грецької назви річки Дніпро – Бористен.

Борис Тен – шоста дитина у родині священика та вчительки парафіяльної школи.

У 1921-му році він був висвячений на священика. У 1923 році Тен почав друкувати свої поезії, а також працював переважно у галузі перекладу з античних і нових мов.

У 1951–1955 роках викладав латинську мову в інституті іноземних мов і відповідно у Житомирському педінституті імені Івана Франка. Також Тен очолював Житомирське обласне літературне об’єднання.

Він перекладав твори Есхіла, Гете, Міцкевича, Шекспіра, Шіллера, і, зокрема, «Одіссею» та «Іліаду» Гомера.

У 1970 році Тен видав книгу сонетів «Зоряні сади», де зібрав його оригінальну творчість.

 

Події

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав продукувати моду на українську мову та використовувати її щодня та всюди.

Він поспілкувався з президентом НАН України та провідними науковцями Інституту української мови НАН України про значення української мови та відновлення історичної справедливості щодо неї.

«Ми маємо продукувати моду на українську мову, використання її щодня та всюди – у колі сім’ї чи друзів, у школі чи на роботі. Щоби громадяни розуміли, що українська мова – це модно. Українська мова — це круто. Українська мова — це зрозуміло», – зазначив Руслан Стефанчук.

У центрі міста Ланівці на Тернопільщині у День української писемності та мови (9 листопада) відкрили пам’ятник літері “Ї”. Ініціатором створення мистецького об’єкту став уродженець міста поет Юрко Матевощук.

Монумент встановили на місці пам’ятника «першим комсомольцям Лановецького району», який знесли після декомунізації.

 

Насамкінець

Цьогорічний всеукраїнський радіодиктант, що відбувся у День української писемності та мови, без жодної помилки написала лише Галина Шура з Волині. Загалом роботи на перевірку прислали понад 14 тисяч учасників.

Галина працює вчителем української мови у школі села Комарове Ковельського району Волинської області вже понад 36 років. Це вже її друге “золото” на радіодиктанті.