+38 (067) 71 36 707 ; +38 (067) 68 20 128 jit.agency@gmail.com

Знахідка біля Александрії

Вчені ще з 5-го століття намагалися «розшифрувати» єгипетські ієрогліфи, але протягом довгого часу усі спроби були марними. Перший успіх у цій справі прийшов на межі 9-го та 10-го століть до арабських істориків Дуль-нун аль-Місрі та Ібн Вахші, яким у цьому допомогло володіння коптською мовою.

Розгадати ієрогліфи пробували і європейські науковці. У 16 столітті розібратися у них намагався  нідерландський лікар та лінгвіст Йоханнес Беканус, у 17 столітті – німецький учений-полімат та винахідник Атанасій Кіркер.

Однак поворотний момент стався 15 липня 1799 року, коли армія Наполеона Бонапарта знайшла неподалік Александрії, поблизу села Розетта, чорний камінь гранодіорит. Розетський камінь, як пізніше почали його називати, виявився уламком великої стели. Камінь важить майже 760 кг і має такий розмір: 118×77×30 см.

На камені вибито три тексти. Верхній – давньоєгипетськими ієрогліфами, середній – єгипетським демотичним письмом, а нижній – давньогрецькою мовою койне. Жоден з текстів не є повним. Найбільше постраждав ієрогліфічний текст: вцілили лише фрагменти його останніх 14 рядків. Демотичний текст має 32 рядки, пошкоджені перші 14 рядків. Грецький текст налічує 54 рядки, при цьому повністю збереглися 27 з них.

Спочатку камінь потрапив до Інституту Єгипту у Каїрі, а у 1802 році, після того, як англійці перемогли французів, – до колекції Британського музею. Розшифровувати тексти взялися одразу кілька вчених: швед Давид Окерблад, британець Томас Юнг і французи Сильвестр де Сасі та  Жан-Франсуа Шампольйон.

Грецький варіант тексту переклали першим. З’ясувалося, що розшифрований текст – це наказ жерців міста Мемфіс 196 року до нашої ери, які дякували фараону Птолемею за щедрість до храмів та амністію. Через кілька років вдалося розшифрувати і демотичну частину. Вчені визначили, що у демотичному тексті для запису іноземних імен використовували фонетичні символи. Юнг пізніше встановив, що таку ж особливість має й ієрогліфічний текст.

Однак повністю ієрогліфи вдалося розшифрувати Шампольйону, про що молодий професор заявив 27 вересня 1822 року в Академії написів і красного письменства. Саме цей день вважається днем народження науки «єгиптологія».

Геній Шампольйона

Відомий на весь світ французький історик-орієнталіст і лінгвіст Жан-Франсуа Шампольйон народився 23 грудня 1790 року у місті Фіжак. Цікавість до Стародавнього Єгипту та його писемності він перейняв від свого брата, археолога Жака-Жозефа.

.

До 16 років Жан-Франсуа вивчив 12 мов і представив Гренобльській Академії наукову працю «Єгипет за фараонів», а у 18 років – став професором історії. Після повернення Бонапарта з острова Ельба Шампольйона призначили особистим секретарем імператора.

До 20 років мовознавець досконало опанував французьку, давньогрецьку, гебрейську, арабську, коптську, зендську, сирійську, арамейську, амхарську, китайську мови, а також санскрит, латину, пехлеві і фарсі.

Що розгадав Шампольйон

Протягом 10 років Шампольйон визначав відповідність ієрогліфів сучасній коптській мові, яка походила від єгипетської. До цього часу вже було відомо, що в ієрогліфах імена правителів обводилися картушем – довгастим контуром із горизонтальною лінією знизу. У грецькому ж варіанті тексту знайшлися імена фараона Птолемея і цариці Клеопатри. За допомогою картуша Жан-Франсуа відшукав їх і серед ієрогліфів.

Далі він почав порівнювати знаки ієрогліфів з відповідними грецькими буквами, що склали знайдені імена. Шампольйону вдалося таким чином прочитати ще імена Олександра та інших імператорів і розшифрувати нові ієрогліфи.

У підсумку француз довів, що фонетичні символи використовуються для запису як іноземних імен, так і єгипетських слів. Тобто з’ясувалося, що ієрогліфами позначалися слова, склади та приголосні звуки. Порядок читання визначався за стороною, куди повернуті символи людей та тварин.

Пізніше Шампольйон склав словник та граматику давньоєгипетської мови.

Додамо, повну розшифровку ієрогліфічного тексту було опубліковано у 1850-х роках. Розетський камінь досі можна побачити у Лондоні, попри спроби Єгипту повернути культовий експонат додому.