Панно діалектів іспанської мови – яскраве та різноманітне. Існує кастильська (основна офіційна мова), каталанська (нею говорить Каталонія, Валенсія, Балеарських островів, Сардинія, Андорра, південні провінції Франції), галісійська (північно-західний регіон Іспанії, прикордонний з Португалією), аргентинська іспанські. Діалекти іспанської мови є і в Африці – у Марокко та Екваторіальній Гвінеї. Однак сьогодні ми поговоримо про іспанську у Мексиці.

Де говорять іспанською мексиканською

Європейську іспанську мову на територію сучасної Мексики привезли колонізатори у 1521 році. Креолізація іспанської у країні розпочалася тоді, коли народилися їхні перші діти. Спочатку іспанською розмовляло лише приблизно 5% населення, зокрема конквістадори, чиновники та переселенці. Але завдяки активній метисації (змішанню етносів та рас) через століття іспанська стає основним засобом спілкування для основної маси мешканців країни.

Зараз мексиканським діалектом іспанської говорять майже 125 мільйонів осіб: понад 100 мільйонів – власне у Мексиці і решта – у прикордонних штатах США, зокрема Техасі і Каліфорнії. У Мексиці мексиканська іспанська є офіційною мовою на федеральному рівні і однією з офіційних мов у штатах, де такий статус ще мають індіанські мови. До речі, сучасна мексиканська іспанська досі є близькою до класичного варіанту іспанської мови 16-17 століть.

Особливості  мови

Мови сотень корінних племен країни не мали значного впливу на фонологію та граматику іспанської, інша справа – лексичний склад мови. Завдяки мовам індіанців з’явилися «мексіканізми» – слова, яких спочатку взагалі не було в іспанській мові. Багато з них мають відношення до флори та фауни. Наприклад слова томат (мексиканською іспанською tomate) походить від ацтекського слова xitōmatl (томатль). Така ж історія зі словом шоколад – chocolate і xocolātl.

А от слово авокадо прийшло до іспанської мов з діалекту мови ацтеків під назвою науаталь: тобто від слова āhuacatl (ава́катль) до aguacate. Ось кілька додаткових прикладів: cacahuate – арахіс, cacao – какао, chayote – чайоте (дерево и плід) і coyote – койот.

Також лексика іспанської мови Мексики має багато англіцизмів через вплив американської англійської:

shorts (англійською shorts) – шорти (замість кастильского pantalón corto),

rentar (англійською rent) — орендувати/здавати в оренду (замість кастильского alquilar),

checar (англійською check) – перевіряти, з’ясовувати (замість кастильского investigar),

lunch (англійською lunch) – обід (замість кастильского almuerzo).

Окрім того, розмовна мова мексиканців має багато лексичних родзинок, що не пов’язані з впливом інших мов.

Популярні вирази в Мексиці:

buey – аналог іспанського розмовного звернення: «Buey ¡espera!»,

¡No mames!, ¡A poco! – «та ну!»,

¡A huevo! – аналог українського «юху» та американського розмовного вигуку «yes!», який вживається мексиканцями в радісних ситуаціях,

chin – «хай тобі дідько».

Фонологічні особливості

Іспанська у Мексиці розвивалася штучно, що стало причиною низки відмінностей у порівнянні з іншими іспанськими мовами.

Серед найважливіших:

злиття міжзубного звуку θ (букви c, z) і звуку s, які вимовляються як «с»,

злиття у єдиний звук ʝ (вимовляється як «й») напівголосного звуку y і звуку, що позначається злиттям голосних ll,

(у результаті слова casa (будинок) і caza (полювання), llanta (шина) і yanta (ланч) звучать однаково),

звук d поміж голосними послаблюється, але ніколи не зникає повністю, тобто слова amado (коханий) чи nada (нічого) не стають amao і naa,

у великих містах, а також на півночі країни мексиканці вживають американізований невібруючий звук r замість іспанських звуків r і rr. Наприклад, кажуть pe§o замість pero чи perro.

Крім того, у давні часи індіанські мови мали безліч приголосних звуків, схожі на звуки ч, ш, щ, через що голосні у мексиканському варіанті мови перестали бути яскравим. Якщо іспанець каже muchas gracias (дуже дякую), то вимовляє кожну голосну, а мексиканець натомість вимовляє much’s gras’s, «з’їдаючи» закінчення. Це схоже на те, як американці «пропускають» закінчення англійських слів.

Це одна тенденція пов’язана зі створенням аналогій у дієвідмінах. Під час розвитку мову кінцева приголосна s у дієслові 2-ої особи однини теперішнього часу (ти щось говориш – tu hablas) закріпилася у тій же позиції у простому минулому часі. Так з’явилися форми estuvistes, hablastes.

Також у Латинській Америці використовують форму Ustedes замість vosotros: «¿Adónde van? ¡Esperenme! (Куди ти йдеш? Чекай на мене!)» замість «¿Adónde vais? ¡Esperadme!».

У Мексиці замість складного минулого часу використовують простий: «Hoy estuvimos en casa» замість «Hoy hemos estado en casa».

І насамкінець ще трохи слів з іспанської мексиканців:

chabacano (кастильською albaricoque) – абрикос,

cobija (manta) – ковдра,

droga (deuda) – борг,

prieto (moreno) – смуглий,

zonzo (tonto) – дурний.