Германські мови – мови британців, скандинавців та німців

Германські мови і де ними розмовляють

Германські мови – це група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, якими у світі говорять понад 550 мільйонів людей.

Германські мови є державними у понад, ніж 70 країнах світу. Так, нідерландська є офіційною у 5 країнах, німецька – у 6, а англійська мова взагалі у 54 державах.

Зокрема, ці мови є рідними у Західній Європі: Великобританії, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Бельгії, Швейцарії, Люксембурзі, Швеції, Данії, Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейні, на території Північної Америки: у США та Канаді, в африканських країнах ПАР та Намібія, а також в Індії, Австралії та Новій Зеландії.

Англійська мова – одна з шести мов Генеральної Асамблеї ООН. Англійська є панівною у світі інформаційних технологій, цією мовою написано понад 40 % книжок (перше місце), які щороку перекладають у світі.

Водночас майже кожна 10-а книга надрукована німецькою мовою. Нею володіють понад 75 мільйонів людей у всьому світі і ще для майже стількох ж осіб ця мова є другою.

А от нідерландською мовою говорять близько 23 мільйонів людей. Нідерландську часто називають голландською чи фламандською, у залежності від того, де «вживають» її – у Нідерландах чи у Бельгії.

Діалекти германських мов

Германські мови традиційно поділяються на три підгрупи:

Північна або скандинавська підгрупа

До її складу входять шведська та норвезька офіційна мови з діалектами – відповідно ґетамол, норлендска, ельвдалск і  букмол, нюношк, ріксмол, трендешк та нордношк. А також – данська, ісландська та фарерська мови.

Західна підгрупа

До цієї групи належать англійська, фризька, люксембурзька, нідерландська, німецька мови та мови їдиш та африкаанс.

Східна підгрупа

Сюди входять так звані згаслі германські мови – готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська мови.

Зазначимо, вивченням германських мов займається наука германістика.

Особливості германських мов

Найдавніші пам’ятки германських мов виконані рунами, що датуються 8-13 століттям, і готським алфавітом з 4 століття. Латинські літери з’явилися зі запровадженням християнства.

Національні літературні мови остаточно сформувалися в Англії до 17 століття, в скандинавських країнах – до 16 століття, а у Німеччині – у 18 столітті.

Серед особливостей германських мов у порівнянні з іншими індоєвропейськими: динамічний наголос на першому складі слова, редукція ненаголошених складів, зсув приголосних, чергування голосних та дві відміни прикметників.

Найповніше германська основа збереглася в ісландській мові, у якій майже немає запозичень.