Календар 

4 січня 1785 парку у німецькому місті Ханау народився німецький філолог Якоб Людвиг Карл Грімм – брат Вільгельма Грімма.

Якоб, як і брат, був представником гейдельберзьких романтиків – гуртка, який працював над відродженням громадського і наукового інтересу до народної культури або ж фольклору.

Він разом Вільгельмом опублікував книги з історії та граматики німецької мови, що стало стимулом до оформлення германістики у самостійну наукову дисципліну. Також Грім сформулював закон давньогерманського переміщення приголосних (відомий як закон Грімма), спричинивши революцію в лінгвістиці.

Окрім того, Якоб завдяки книзі «Німецька міфологія» закладає основи міфологічної школи у німецькій фольклористиці. 

Брати Грімм є авторами знаменитої на весь світ збірки німецьких казок. Однак головною працею їхнього життя називають «Німецький словник» (Deutsches Wörterbuch) – фактично порівняльно-історичний словником всіх германських мов. Брати встигли дійти лише до букви «F», а сам словник науковці завершили у 1970-ті роки.

 

26 січня 1969 року в австрійському місті Лінц народився філолог та славіст Міхаель Мозер – дослідник російської та української мови. 

Мозер навчався у Віденському університеті, навчання у якому завершив у 1991 році. Далі він працював у своїй альма-матері, де зробив кар’єру, працювавши на різноманітних посадах – від наукового співробітника кафедри славістики до професора.

З 2011 року Мозер є дійсним членом Національного товариства імені Тараса Шевченка у Львові. У 2013 році філолога обрали президентом Міжнародної асоціації україністів. 

Науковець у 2017 році став лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка. Його працю «New Contributions to the History of the Ukrainian Language» (Новий вклад до історії української мови)  визнали найкращою у номінації «за вагомі здобутки у галузі україністики».

Мозер – автор монографій, близько 250 наукових статей та рецензій із проблем слов’янського мовознавства.

 

Події 

16 січня набуває чинності норма Закону  України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з якою газети та журнали в Україні мають видаватися державною мовою. Про це розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Нововведення передбачають, що випуск друкованих ЗМІ іншими мовами, аніж українська, дозволено лише за умови, що вони паралельно матимуть український варіант. Усі мовні версії повинні видаватися в один день, мати однакову назву, зміст, обсяг, спосіб друку і аналогічну нумерацію.

Відповідно до даних Книжкової палати України у 2021 році 217 газет та 107 найменувань журналів (загальноукраїнських і регіональних видань) виходили недержавною мовою і не мали українськомовної версії.

Обсяг газет та журналів державною мовою з 16 січня має становити не менше 50% від тих, що продаються у певному місці. Якщо ж у крапці продаватимуть видання іноземною мовою, то обов’язковим стане продаж примірників цієї преси українською.

«16 січня – новий етап імплементації норм мовного Закону, який безумовно забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Української і справді стає більше», – наголосив Кремінь.

 

Насамкінець 

В Японії починає роботу україномовний клуб для тих місцевих жителів, які вивчають українську мову. Таких виявляється є немало.

Як повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський клуб працюватиме при посольстві, що розташоване в престижному районі Мінато метрополії Токіо.

Учасники клубу будуть збиратися щомісяця, розмовляти, дивитися фільми і мультфільми та проводити майстеркласи.

За словами Корсунського, перше засідання клубу заплановане на 3 лютого 2022 року.