Ще до того часу, як люди почали писати, вони почали перекладати, – усно. 

 

Методи усного перекладу

Загалом існує два загальних методи усного перекладу: синхронний, коли перекладають одночасно з тим, як говорить спікер та послідовний, коли перекладають у паузах в мовленні.

Окрім методів також виділяють типи усного перекладу. Серед основних такі: конференції або зустрічі, юридичний (судовий) переклад, медичні переклади, мова жестів, медіа, ЗМІ та телефон.

Професію синхронного перекладу можна здобути на філологічних спеціальностях вишів, у університетах, існують також спеціалізовані навчальні заклади, сфокусовані на підготовці перекладачів.

До речі, країни або навіть міста мають свої власні стандарти сертифікації для синхроністів, єдиного підходу до визначення кваліфікації немає. Часто підтверджуючим документом про освіту для таких перекладачів є просто атестат з вищого навчального закладу.

 

Синхронний переклад

Синхронний або одночасний переклад буває трьох видів:

найскладніший – «на слух», коли перекладач перекладає невідому йому раніше промову спікера, без пауз, 

«переклад з аркуша» – коли перекладач отримує або раніше текст виступу або перед самим виступом, у перекладі зазвичай роблять корективи відповідно до змін, які може зробити оратор,

«синхронне читання» – озвучення заздалегідь перекладеного тексту, у який також вносять корективи якщо промовець відступає від початкового тексту.

Синхронні перекладачі зазвичай працюють в ізольованій стаціонарній чи розбірній кабінці у навушниках, аби їхній власний голос не заглушав мову оратора. Учасники заходу отримують персональні приймачі з навушниками. Перекладач говорить у кабінці у мікрофон і через підсилюючу апаратуру переклад потрапляє до навушників адресатів.

Перевагами синхронного перекладу є:

промова спікера звучить без перерв, він тримає увагу слухачів,

тривалість заходу не збільшується,

декому цікаво слухати і оригінал промови, і переклад – аби перевірити знання мови, наприклад.

Серед основних мінусів:

вартість синхрону доволі висока,

робота перекладача – синхроніста дуже виснажлива, тому часто до роботи залучають кількох перекладачів.

До словами, від синхроністів вимагається дуже багато: мати відмінну пам’ять, вміти концентруватися, швидко розставляти пріоритети, бути витривалим та стресостійким, а також, звичайно, мати хороший слух і чітку дикцію.

 

Послідовний переклад

Під час послідовного перекладу оратор робить паузи і тоді перекладач переказує почуте. У такому випадку перекладач перебуває поруч з оратором. Якщо оратор говорить невеликими сегментами, то промову перекладають по пам’яті, а якщо довгими, то перекладачі зазвичай конспектують почуте. 

Деколи послідовні перекладачі перекладають документи, переважно у судах. Окрім того, їх використовують під час слідчих дій поліцейських, для роботи в офісах нотаріусів та у медичних закладах. Також такий вид перекладу обирають, коли зацікавлені сторони хочуть почути і оригінал, і мову перекладу, щоб переконатися у правдивості інформації. Переклад двома (чи навіть більше) мовами потрібен, зокрема, у випадках, коли сторони процесу володіють лише одною мовою.

Послідовному перекладу надають перевагу під час заходів з невеликою кількістю учасників. Наприклад, на ділових переговорах, прессбрифінгах, під час телефонних розмов, фуршетів та святкових заходів.

Зазначимо, послідовний переклад не вимагає додаткового технічного оснащення і великого ресурсу перекладачів.

 

Техніка нашіптування

Окрім того, для індивідуальних клієнтів існує так звана техніка «нашіптування» або ж «шушотаж» (з французької – шепіт). Перекладач може сидіти поруч зі замовником і «нашіптувати» йому переклад. Або ж перекладач може сидіти трохи подалі від учасників заходу і «нашіптувати» їм переклад  через портативний передавач з вбудованим мікрофоном. Адресати перекладу у свою чергу мають передавачі з навушниками.

 

Синхронний переклад у світі

Англійською мовою синхронний переклад перекладається як interpreting, а тих, хто професійно займаються синхроном, називають interpreters. Це слово походить від латинського «interpres» – пояснюючий, той хто пояснює, те що незрозуміло. 

Деякі вчені вважають, що друга частина слова походить від слова pretium, що означає «ціна» і має стосунок до слова «посередник». Однак на думку інших лінгвістів, це слово має санскритський корінь.

У всьому світі існує низка асоціацій перекладачів-синхронистів, зокрема International Association of Conference Interpreters (Міжнародна асоціація перекладачів конференцій) – AIIC (aiic.org). Вона об’єднує спеціалістів зі синхронного перекладу і має понад 3000 членів зі 100 країн світу.

Асоціація була заснована в 1953 році у результаті домовленості керівників перекладацьких служб Організації економічного співробітництва та розвитку, Ради Європи та ЮНЕСКО. Штаб-квартира AIIC розташована у Женеві. AIIC, серед іншого, напрацьовує стандарти якості синхронного перекладу та етичний кодекс перекладачів, а також веде реєстр навчальних закладів, в яких навчають синхроністів для заходів, що відповідають вимогам асоціації.