Мови жестів – мови для людей без слів

Нещодавно JIT.Academy розповідала вам про абетку для незрячих. На черзі – розповідь про мови жестів, що допомагають спілкуватися людям з вадами голосових зв’язок і слуху.

Історія виникнення та використання жестової мови

Згідно з гіпотезами американських дослідників жестова мова спонтанно виникла 3 млн років до н. е. ще до появи звукової мови та проіснувала до 100 тис. років до н.е.

Сучасні жестові мови виникли з огляду на різні обставини. Зокрема, мовами жестів користуються й люди без вад органів мовлення. У Середньовіччі ченці часто «говорили» монастирськими жестовими мовами під час обмеження голосового спілкування, наприклад, обітниці мовчання. Перші згадки про такі мови датуються 10 століттям. Їх граматика  елементарна, а кількість жестів дуже обмежена. В однонаціональних монастирях на мови жестів вагомий вплив мають звукові мови. У цистерціанців США прийменники «for» (для) і «to» (до) передають через знаки, що схожі на знаки для співзвучних числівників «four» (чотири) і «two» (два).

Відповідно до окремих досліджень, найрозвинутіші мови жестів існували в аборигенів Австралії. В австралійських племенах вдови досі після смерті чоловіків рік розмовляють лише жестами. Їх використовують також під час комунікації на значній відстані і для дотримання тиші на полюванні.

У VII столітті англійський історик, бенедиктинський чернець Беда Преподобний зафіксував першу в історії спробу навчити мові жестів глуху дитину. У 1550 році іспанський ченець-бенедикт Педро Понсе де Леон створив першу школу для глухих при Сан-Сальвадорському монастирі в селі Онья біля Мадрида.

Міжнародна мова жестів і сурдопереклад

Жестами рук та пальців, положенням тіла та голови позначають цілі слова і окремі літери, а міміка передає додаткові емоції. До речі, потрібно розрізняти жестову мову і мову жестів. Так, ми часто під час розмови використовуємо інтернаціональні жести «окей» чи «супер», які не створюють окрему мову.

Жестові мови майже повністю автономні і розвиваються окремо від словесних мов. З’являються нові жести, зникають старі. В одній країні може існувати кілька словесних мов і єдина жестова та навпаки.

Зараз у світі налічується 0,4 до 1,5% глухих чи слабкочуючих людей і кілька десятків жестових мов та їх діалектів. Міжнародний день жестових мов відзначають 23 вересня.

1975 року на 7-му Всесвітньому конгресі з проблем глухоти у Вашингтоні була затверджена Міжнародна жестова мова (англійською – International Sign Language (ISL)). Її ще називають системою «міжнародний жест» (International Sign (IS)) або Жестуно (Gestuno).

Мова використовується для полегшення спілкування між жестомовними людьми різних країн, на міжнародних заходах, заходах Всесвітньої федерації глухих, Дефлімпійських і Паралімпійських іграх.

Осіб, які володіють мовою жестів, перекладають на мову жестів і з неї називають сурдоперекладачами (від лат. surdus «глухий»). Сурдопереклад часто використовують під час офіційних подій та у випусках новин, коли сурдоперекладач працює паралельно з диктором. Вивчити мову жестів тої чи іншої країни може кожен – у веб-павутині існує безліч навчальних ресурсів, зокрема сайтів-перекладачів.

У 2003 році під час 14-того Конгресу у Монреалі була утворена Всесвітня асоціація перекладачів жестової мови (World Association of Sign Language Interpreters (WASLI)). Зараз її офіс знаходиться в Австралії.

Жестова мова в Україні

В Україні жестова мова існує з часу появи перших осередків та громад глухих, тобто близько двох століть. У 1830 році Спеціальну школу для глухих дітей відкрили у Львові, а через 13 років – в Одесі. Ці школи працюють і досі.

Українська жестова мова належить до сім’ї французької жестової мови, так само як нідерландська, російська, амслен (американська жестова мова), ірландська та квебекська.

У 2014 році у прокат вийшов український фільм «Плем’я», де актори спілкуються українською мовою жестів без слів.