+38 (067) 71 36 707 ; +38 (097) 14 12 490 jit.agency@gmail.com

Французька мова  — друга за популярністю мова для вивчення в світі.

На ній говорять на всіх континентах в більш, ніж 50 країнах, це близько 250 мільйонів людей. З них 80 мільйонів — носії мови.

Вивчення французької мови допомагає легше вивчати і інші мови, особливо романські (іспанська, італійська, португальська, румунська), а також англійську, так як більше 50% сучасного словникового запасу англійської мови були запозичені з французької!

Коли ти вчиш — це, перш за все, насолода красою, багатством і мелодійністю, не дарма її також називають мовою кохання. 

Отож, почнемо.

 

Французькі іменники

Роди іменника

У французькій мові іменники мають два роди: чоловічий та жіночий. 

До слів чоловічого роду відносяться дні тижня, місяці, пори року, назви дерев, назви металів.
До слів жіночого роду відносяться назви наук і хвороб.

У сучасній мові жіночий рід утворюється шляхом додавання в орфографії e німого до іменника чоловічого роду. Наприклад, un étudiant — студент, а une étudiante  — студентка.

Якщо іменник чоловічого роду закінчується на , то він у жіночому роді не змінюється. Показником роду у цьому випадку є тільки артикль ( наприклад, un élève — une élève: учень — учениця). Буває, що закінчення є тільки графічним знаком і не змінює вимови (un ami — une amie: друг — подруга), в інших випадках додаток викликає фонетичні зміни:

Назальний голосний перестає бути носовим, і кінцеве -n вимовляється, що іноді тягне за собою зміну якості голосного:

  • un partisan — une partisane [у закінченні звук ɑ̃ зміниться на an]
  • un cousin — une cousine [у закінченні звук ɛ̃ зміниться на in]

А ось випадки, де відбуваються різні орфографічні зміни:

  • Закінчення форми чоловічого роду -er -ier у жіночому роді зміниться на -(i)ère. Наприклад: un étranger — une étrangère (незнайомець — незнайомка).
  • У чоловічому роді -en, -on зміниться на закінчення -nne у жіночому. Наприклад: un citoyen — une citoyenne (громадянин — громадянка), un Breton — une Bretonne (бретонець — бретонка).
  • У чоловічому роді закінчення -t зміниться у жіночому на -tte. Наприклад: un chat — une chatte (кіт — кішка). Але є винятки: un avocaune avocate, un candidat — une candidate.
  • Закінчення форми чоловічого роду -el, -eau у жіночому роді зміняться на -elle. Наприклад: чоловіче ім’я Gabriel змінюється на жіноче Gabrielle, un jumeau — une jumelle (близнюк — близнючка).
  • У чоловічому закінчення -x, а у жіночому роді зміниться на -se. Наприклад: un épouxune épouse (чоловік — дружина)
  • Закінчення форми чоловічого роду -f, -p у жіночому роді зміняться на -ve. Наприклад: un veufune veuve (вдівець — вдова), un loup — une louve (вовк — вовчиця).
  • У чоловічому роді  зміниться на закінчення -esse у жіночому. Наприклад: un tigre — une tigresse (тигр — тигриця), un poète — une poétesse (поет — поетеса),  un maître — une maîtresse (господар — господиня).
  • У чоловічому роді -eur зміниться на -euse у жіночому. Наприклад: un danseur — une danseuse (танцюрист — танцюристка), un nageur — une nageuse (плавець — плавчиня)
  • Закінчення форми чоловічого роду –teur у жіночому роді зміняться на -trice. Наприклад: un directeur — une directrice (директор — директорка), un lecteur — une lectrice (лектор — лекторка). Але якщо іменники утворені від дієслів, які зікінчуються на -ter, а також від дієслова mentir дають чередування -teur та -teuse: porter — un porteur — une porteuse (носити — носій), mentir — un menteur — une menteuse (брехати — брехун — брехунка).

У деяких іменників чоловічий і жіночий рід позначається різними словами: un homme — une femme; un oncle — une tante; un frère— une sœur; un coq — une poule; un bœuf — une vache; un garçon — une fille; un mari — une femme; un père — une mère;

Кілька іменників, зберігаючи корінь чоловічого роду, мають спеціальну форму в жіночому роді: un compagnon — une compagne (супутник — супутниця), un neveu — une nièce (племінник — племінниця), un roi — une reine (король — королева), un favori — une favorite (фаворит — фаворитка), un empereur — une impératrice (імператор — імператриця), un tsar— une tsarine (цар — цариця), un héros — une héroïne (герой — героїня), un vieillard — une vieille (старий — стара).

У французькій мові, як і в українській існують іменники, що позначають професії, які не мають форми жіночого роду. Наприклад: un ministre — міністр, un diplomate — дипломат, un juge — суддя, un guide — екскурсовод. Тоді для уточнення використовується слово femme: une femme juge, une femme guide, і так далі.

Але, щоб бути впевненим краще запам’ятати закінчення, які відносяться до кожного роду. 

Так, наприклад, до чоловічого роду відносяться такі закінчення: -age (le vitrage — вітраж), -eau (le gâteau — пиріг), -ème (слова грецького походження le problème — проблема), -ment (le gouvernement — уряд), -isme (le tourisme — туризм), -on (le chaperon — капюшон), -aire (le salaire — зарплата), -ard (le vieillard – старий)

До жіночого роду відносяться такі закінчення: -tion (natation — плавання, révolution — революція), -sion (commission — комісія), -ure (coiffure — зачіска) , -esse (vitesse — швидкість ), -ance (connaissance — знання ), -aison (comparaison — порівняння), -ade (promenade — прогулянка), -ose (l’hypnose — гіпноз, chose — річ).

 

Артиклі

У французькій мові іменники супроводжуються артиклями – неозначеними та означеними.

До означених артиклів належать: le – чоловічого роду однини (le soleil — сонце),  la — жіночого орду однини (la lune — луна), l’ — якщо наступне слово починається з госної або h німої (l’université — університет, l’homme — чоловік),  les — множина (les planètes — планети). 

До неозначених належать:  un — чоловічого роду однини (un livre – книжка),  une — жіночого роду однини (une question — питання),  des — множина (des cahiers — зошити).

Також неозначені артиклі однини чоловічий un та жіночій une перекладаються як один — одна відповідно (un franc — один франк, une lampe — одна лампа). 

 

Множина іменників

Множина іменників утворюється, як правило, шляхом додавання в орфографії закінчення s до іменника в однині. Це s не вимовляється, за винятком тих випадків, коли необхідно утворити зв’язування (liaison).

Іменники, що закінчуються в однині на -s, -z, -x у множині не змінюються. Наприклад: un bois — des bois (дерево — дерева), une noix — des noix (горіх — горіхи), un nez — des nez (ніс — носи).

Іменники, що закінчуються на -au, -eau, -eu замість s додаємо у множині –x. Наприклад: un tuyau — des tuyaux (труба — труби), un bateau — des bateaux (човен — човни), un cheveu — des cheveux (волосся). Винятки: landau — landaus (коляска — коляски), pneu — pneus (шина — шини).

Іменники, що закінчуються на -al (крім винятків – un bal, un carnaval, un chacal, un festival, un régal, un cérémonial) і деякі іменники на -ail (наприклад, un travail, un bail, un émail, un vitrail, un soupirail, un vantail), приймають закінчення -aux: un cheval — des chevaux (кінь — коні), un journal — des journaux (газета — газети), un travail — des travaux (робота — роботи).
Деякі іменники в множині мають особливу форму. Наприклад, un œil – des yeux (око — очі).

Продовжимо у наступній статті, до зустрічі!!!